Рудківська міська рада

Львівська область, Самбірський район

Алгоритм дій при розливі ртуті

Дата: 20.04.2021 14:07
Кількість переглядів: 615

  До отрут , без яких ніяк не може обійтися людство, належить і найважча рідина. Ртуть потрібна при виготовленні люмінесцентних і ртутних ламп, термометрів, вимірювальних приладів у медицині та на підприємствах.

Загальні властивості та небезпека ртуті

   За своїм зовнішнім виглядом ртуть – метал сріблисто-білого кольору. При звичайних умовах - це рідина. Ртуть в 13,5 разів важча води. В рідкому стані вона легко рухома, при легкому ударі поділяється на дрібні кульки.

Це найбільш легкоплавкий метал. Температура плавлення рідкої ртуті – мінус 38,9°С, тому вона випаровується вже при кімнатній температурі. З підвищенням температури понад 18°С її випаровування збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.

Попадаючи до організму через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя.

Допустима концентрація парів ртуті для житлових, дошкільних, учбових, робочих приміщень встановлена 0.0003 мг/м³. В повітрі виробничих приміщень – 0.0017 мг/м³. При концентрації парів ртуті в повітрі більше 0.2 мг/м³, розвивається гостре отруєння організму.

Гостре отруєння виглядає так: через 8-24 години починається загальна слабкість, головний біль, підвищується температура. Згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

• Ртуть дуже шкідлива для будь-яких форм життя. Вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу призводить до хронічного отруєння. Хронічне отруєння проходить не так бурхливо. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка втомлюваність, послаблення пам`яті, головні болі; в окремих випадках можливі катаральні прояви у верхніх дихальних шляхах, кровотечі ясен, легке тремтіння рук, розлад шлунку. Тривалий час взагалі ніяких ознак може не бути. Потім поступово підвищується відчуття втоми, слабкість, сонливість. З'являються головний біль, апатія, емоційна нестійкість. При цьому є розлади мови, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть вражає нервову систему, а довгий її вплив викликає навіть божевілля.

• Отруює не сама ртуть, а її пари. На відміну від інших рідин, випаровується вона навіть на невеличкому морозі. Отрута накопичується практично в усьому - в шпалерах, штукатурці, фарбі, у бетонних плитах, у швах цегельної кладки. І відбувається цей процес дуже швидко.

• Якщо ви розбили градусник, не втрачайте жодної хвилини. Відчиніть усі вікна, виведіть з кімнати дітей і, захистивши органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою, негайно починайте збирати ртуть.

• Збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з щільною кришкою, а більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте їх туди ж. 

 • З щілин витягайте дрібні крапельки ртуті амальгамованою мідною пластинкою або листочками фольги - ртуть до них немов прилипає. Якщо ви вважаєте, що якісь крапельки усе ж залишилися, щілини треба засипати дрібним сірчаним порошком або алюмінієвим пилом.

• Якщо ви наступили на ртуть, підошви не тільки очистіть, але й промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки. Не намагайтеся “відмити” милом або залити будь-якою рідиною цю отруту - випари ртуті можна нейтралізувати лише хімічним шляхом. Боротьба з випарами ртуті складна. Хіміки називають цей процес – демеркуризацією.

Порядок проведення демеркуризації

• Для проведення демеркуризації, з метою недопущення додаткових неприємностей, викликайте відповідних фахівців.

• Для скорочення термінів і обсягів демеркуризації, попередження розносу ртуті і недопущення забруднення інших приміщень, зберіть наявні кульки рідкої ртуті на лист паперу та перенесіть їх в посуд з водою, попередньо розчинивши в ній трохи перманганату калію (марганцівки) – приблизно 2 грами перманганату калію на 1 літр води. Так можна зібрати лише великі кульки. Для вилучення малих кульок, а також тих, що потрапили в щілини підлоги та обробки складної поверхні – необхідне використання спеціальних пристроїв.

Після закінчення збирання кульок ртуті, забруднені місця миються мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (марганцівки) – 20 грамів на 10 літрів води. Обробка місць, які не були безпосередньо забруднені, не обов`язкова. Фахівці, при необхідності і наявності засобів обробки, проводять її й іншими розчинами.

• Після обробки всі приміщення зачиняються так, щоб не було сполучення між ними і провітрюються протягом 3 діб, потім зачиняються всі вікна, двері і протягом 3 діб приміщення тримають зачиненими. Витримавши цей термін, у всіх приміщеннях проводяться заміри на наявність парів ртуті в повітрі. При перевищенні граничнодопустимої концентрації необхідна повторна обробка поверхонь, після чого знову проводиться витримування зачинених приміщень протягом 3 діб з наступними замірами концентрації парів ртуті в повітрі.

• Для скорочення термінів демеркуризації, під час проведення усіх робіт в приміщеннях, необхідно утримувати температуру не нижче 18-20°С.

У такій послідовності проводяться роботи ще 3-5 разів, в залежності від матеріалу підлоги та стін. Після закінчення цього циклу обробки приміщення провітрюються протягом місяця при температурі не нижче 18°С,потім знову закривають на 3 дні, після чого фахівці проводять заміри концентрації випарів ртуті.

Якщо концентрація випарів ртуті не перевищує граничнодопустимі рівні, демеркуризація вважається завершеною. У разі неможливості проведення хіміко-механічної демеркуризації, проводиться механічна демеркуризація із заміною матеріалу підлоги та стін, випалюванням ртуті в найбільш забруднених місцях або виконання капітального ремонту приміщень будівлі.

Пам’ятайте, якщо ртуті було більше, ніж один градусник, якщо ви раптом десь (скажімо у під'їзді) побачили її гарні кульки, потрібно негайно викликати фахівців.

При виявленні ртуті у приміщенні, необхідно заборонити перебування людей в ньому, максимально ізолювати від інших приміщень, забезпечити постійне провітрювання.

При відсутності досвіду проведення демеркуризації або розчинів, треба звертатись до фахівців через відділ радіаційного та хімічного захисту населення обласного управління з питань надзвичайних ситуацій та районного відділу з питань НС або до відділу  лабораторного центру Дежсанепідслужби.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора