Діоксини та їх вплив на здоров’я людини
Діоксини - забруднювачі навколишнього середовища. Вони входять до складу "брудної дюжини" - групи небезпечних хімічних речовин, відомих як стійкі органічні забруднювачі. Діоксини викликають особливе занепокоєння в зв'язку з їх високим токсичним потенціалом. Діоксини утворюються, переважно, внаслідок промислових процесів, але можуть також утворюватися і в результаті природних процесів, таких як виверження вулканів і лісові пожежі. Діоксин є побічним продуктом цілого ряду виробничих процесів, включаючи плавлення, вибілювання целюлози з використанням хлору при виробництві паперу та виробництво деяких гербіцидів і пестицидів. Основними винуватцями викидів діоксину в навколишнє середовище часто є сміттєспалювальні установки (для твердих і лікарняних відходів через неповне спалювання відходів.
Діоксини - це велика група хлорованих вуглеводів. Безколірні кристали з температурою плавлення 750-1000 за Цельсієм. Здатні до біоакумуляці(накопичення)ї. Їх звуть ще «гормонами деградації» або «гормонами передчасного старіння.» Оскільки діоксин є дуже інертною речовиною, то його важко розщепити і вивести з організму. Період напіврозпаду діоксинів дуже тривалий, порівняний з часом напіврозпаду радіоактивних матеріалів. Тому вони тривалий час зберігаються в навколишньому середовищі. Відомо, що під час в’єтнамської війни США активно застосовували для боротьби з партизанами в джунглях гербіцид «Ейджент Оріндж» -- «Оранжевий агент», який містить діоксин, і від якого хворіли й гинули також і американські солдати. При цьому для діоксинів не існує «порогу дії»--тобто одна молекула може ініціювати аномальну клітинну реакцію і запустити механізм руйнації життєво важливих органів. Наприклад, коли Віктор Ющенко потрапив до австрійської клініки, то в нього була збільшена печінка в дванадцять разів. І недивно, бо в печінці накопичуються отруйні та шкідливі речовини перед їх виведенням з організму. Діоксин відноситься до найтоксичніших отрут, які супроводжують нас буквально від колиски до домовини. Не існує так би мовити, «безпечних рівнів» зараження діоксином, на кшталт припустимих доз радіації. Навіть крихітні дози діоксину, як було доведено, значно збільшують ризик онкозахворювань а також інших небезпечних хвороб. Експерти кажуть, що діоксини, а особливо - лідер цієї групи-2,3,7,8-тетра-хлор-дібензо-пара-діоксин-поступаючись лише ботулінам, правцю та диферії, порушують процеси зростання і диференціації клітин. Вони впливають на інші гормони і процеси зростання клітин, руйнуючи клітинні рецептори, за рахунок яких вони з’єднуються одна з одною.
Діоксин - з розряду клітинних паразитів, себто, він чіпляється до рецептору клітинної мембрани, викликаючи хімічний сигнал клітинному ядру, який скеровує гени виробляти хімікати, які, в свою чергу, впливають на організм у різний спосіб. Відповідно, ГОРМОНИ В КРОВІ МОЖУТЬ «НАКАЗАТИ» СПЕЦИФІЧНИМ КЛІТИНАМ, НАПРИКЛАД, ПЕЧІНКИ АБО ШЛУНКУ почати неконтрольовано ділитися. Ось так вони можуть перетворитися на злоякісні пухлини.
Зараження діоксином починається ще до народження дитини, циркулюючи по плаценті від матері до зародка. Особливо небезпечним є діоксин на стадії формування органів, тобто в три місяці. А далі немовля може заражуватися молоком матері. Підраховано, що рівні діоксину в молоці матері в п’ятдесят разів перевищують ті, які вважаються безпечними американським агентством з охорони навколишнього середовища.
А де накопичується діоксин? За логікою, в тваринних продуктах. Ланцюг тут такий: простіші водяні організми, які харчуються рослинами, накопичують їх в собі. А далі -- їх з’їдає риба, рибу--тварини і птахи, а їх -- ми. Себто, до нас потрапляють продукти з найбільшим вмістом діоксину. І якщо пригадати, що він практично не виводиться з тканин внаслідок своєї інертності, то картина вимальовується досить моторошна.
Більше 90% випадків дії діоксину на людей відбувається через харчові продукти, головним чином, через м`ясні і молочні продукти, рибу і молюсків. Отже, вирішальне значення має захист харчових продуктів від вторинного забруднення. Вирішальне значення для виробництва безпечних харчових продуктів мають належні засоби контролю під час первинного виробництва, обробки, розподілу і продажу.
Як зменшити рівні споживання діоксину? Насамперед, слід усвідомити, що на Землі немає людських істот, організми яких не містять діоксину в різних пропорціях. Немає також жодних стовідсотково надійних засобів вберегтися від його проникнення в організм. Мова може йти лише про зменшення його, насамперед, шляхом обмеження споживання тваринних жирів, риби, замість жирного м’яса, ЗНЕЖИРЕНОГО МОЛОКА, і збільшення рослинних продуктів. Якщо вже неможливо стати вегетаріанцями, то слід бодай обрізати жир з м’яса перед тим як його варити чи смажити.
А які наслідки отруєння діоксином? Експерти розрізняють два їх типи: смертельне і несмертельне отруєння. У першому випадку діоксин викликає втрату апетиту, фізичне і статеве безсилля, хронічну втому, депресію і катастрофічне схуднення. Смерть наступає через декілька днів, або кілька десятків днів, залежно від кількості отрути.
Нелетальне отруєння викликає важкі специфічні хвороби, насамперед, так зване хлоракне -- враження сальних залоз, яке веде до дерматитів та виразок, які нагадують трофічні. Хлоракне може виникати через роки після одужання. Сильніші враження діоксином включають порушення обміну порфирінів--попередників гемоглобіну і ферментів з вмістом заліза. Порфірія -- так зветься ця хвороба -- це підвищена світочутливість шкіри: вона стає крихкою, вкривається численними мікро-пухирями. Можуть виникати також різні хвороби, пов’язані з враженням печінки, імунних систем і центральної нервової системи.
Слабою втіхою після почутого може бути хіба що те, що більший контроль за забрудненням довкілля, особливо -- спалюванням пластикового сміття -- в Європі знизили рівні діоксину на 40-50%. Отож, якщо люди самі не зменшать рівні діоксину у власній оселі, за них це ніхто не зробить.
З повагою Самбірське управління Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області.
