Що потрібно знати про місцеві вибори
5 вересня розпочався виборчий процес на місцевих виборах. Вони відбудуться 25 жовтня за новими правилами і на новій територіальній основі. Змінюються вимоги до кандидатів, кількість місцевих рад, вигляд бюлетеня для голосування і багато іншого.
Даємо відповіді на головні питання про нові правила.
Календар подій виборчої кампанії.
6 вересня - останній день, коли партії можуть подати до ЦВК копії рішень про участь місцевих осередків у виборах.
10 вересня - останній день зміни громадянами виборчої адреси. Українці вперше отримали можливість змінити місце голосування на виборах місцевих депутатів та мерів.
14 вересня - останній день для українських організацій для реєстрації офіційними спостерігачами.
15-24 вересня - десять днів мають партії для того, щоб висунути і подати до окружних комісій документи для реєстрації власних кандидатів. На цих виборах у містах, де більше 10 тисяч виборців, можна балотуватись у депутати тільки від партій. Люди голосуватимуть і за партійні списки, і за конкретного кандидата від партії в ньому. У громадах з меншою кількістю виборців (до 10 тис.) вибори проходитимуть за звичною мажоритарною системою. Проводити офіційну агітацію кандидати мають право тільки після реєстрації.
30 вересня - дедлайн для подання кандидатами своїх представників до складу дільничних комісій. Саме вони будуть проводити голосування і рахувати бюлетені. Їх мають сформувати до 9 жовтня.
5 жовтня - останній термін для кандидатів відмовитись від балотування.
14 жовтня - до цього дня включно іноземні організації можуть подавати документи для реєстрації міжнародними спостерігачами.
22 жовтня - останній день оприлюднення соціологічних опитувань та рейтингів.
23 жовтня - останній день передвиборчої агітації, а 24 жовтня є днем тиші.
25 жовтня - день виборів - з 8 години ранку до 20 години вечора.
6 листопада - останній термін встановлення результатів.
15 листопада - приблизна дата проведення другого туру виборів мерів у містах з понад 75 тисячами виборців. Якщо жоден кандидат 25 жовтня не набере понад 50% голосів +1 голос, то до другого туру виходять два лідери. Закон вимагає провести другий тур протягом трьох тижнів від встановлення результату першого.
Кого обиратимемо?
Перш ніж розібратися з найцікавішим – новими бюлетенями, слід дещо пояснити, для чого їх такими зробили і навіщо все так ускладнювати.
В Україні відбудуться чергові вибори до обласних рад. Натомість до районних рад відбудуться не чергові, а перші вибори. Це пояснюється тим, що старі райони ліквідували, а натомість створили нові. Також перші вибори пройдуть у 1 тис. 439 об’єднаних громадах (ОТГ).
Ми обиратимемо:
• депутатів сільських, селищних, міських рад громад, депутатів районної ради та обласної ради;
• сільських, селищних, міських голів (мерів) в усіх 24 областях України.
У Мінрегіоні пояснюють, що оскільки в нас тепер нові адміністративні центри і райони (замість 490 маємо 136 райцентрів), тому і базовий рівень і йде на перші вибори. Обіцяють, що виборець практично не відчує зміни в тому, що це перші або чергові вибори.
Проблема цієї кампанії полягає в тому, що за кілька місяців до місцевих виборів ми отримали оновлений Виборчий кодекс. Часу на роз’яснення нових правил голосування серед виборців та членів комісій немає, тому доведеться розбиратися самотужки.
Що передбачає оновлене виборче законодавство?
Обов’язкова ґендерна квота.
Ще одна особливість – запровадження гендерних квот: не менше 40% представників однієї статі в списку партії, тобто серед 5 кандидатів має бути щонайменше дві жінки. Раніше гендерна квота обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.
Паралельне балотування.
Варто зауважити, що оновлений виборчий кодекс дозволяє паралельне балотування до різних рад. Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради. А от кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
Депутатських крісел у громадах набагато менше.
Зменшили депутатів майже вдвічі-втричі. Якщо раніше кандидат міг стати депутатом у своєму селі, в якому мешкає 2 тисячі людей, і це було відносно легко. Зараз треба стати депутатом в ОТГ, в яку входить 10 таких сіл.
Застави й нерівні умови.
На місцевому рівні запровадили застави, яких на попередніх виборах не було.
Цьогоріч підписи виборців збирати не потрібно, але грошову заставу повинні внести усі кандидати. Це стосується і самовисуванців з малих громад, і кандидатів від партій.
Для кандидата в мери малого міста, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч осіб, застава є сталою й становитиме приблизно 4 700 гривень.
Кандидат у депутати, який балотується у громаді до 10 тисяч виборців, теж має сплатити сталу суму – близько 940 гривень.
Скільки буде бюлетенів та чим вони відрізняються від старих?
Виборець отримає кілька бюлетенів.
Взагалі передбачено, що видаватимуть по чотири бюлетені для голосування за:
• голову (села, селища чи міста);
• депутата сільської/міської ради:
• депутата районної ради;
• депутата обласної ради.
Складність у тому, що ці 4 бюлетені різні на вигляд. Бюлетень для голосування за мера міста чи голову села буде звичним – треба буде зі списку прізвищ кандидатів обрати одного і поставити навпроти нього «галочку».
У маленьких населених пунктах із кількістю виборців до 10 тисяч так само поіменно голосуватимемо за депутатів до рад. Тобто бюлетені матимуть традиційний вигляд.
Для голосування за депутатів районних та обласних рад виборці отримають незвичні бюлетені. У лівій частині бюлетеня треба зі списку обрати партію і поставити навпроти неї «галочку», а в правій частині бюлетеня обрати кандидата від цієї партії та вписати його номер.
Тут можуть виникнути складнощі, адже номер кандидата слід вписати у «віконце» з трафаретом, який раніше був на конвертах чи листівках. Якщо ви обрали кандидата за номером 4, то у «віконце слід вписати «04», але не від руки, а згідно з трафаретом. Звісно, буде купа зіпсованих бюлетенів, будуть нарікання з боку людей із вадами зору, але наразі так.
Передбачається, що така пропорційна система дасть можливість вашому кандидату обійти своїх однопартійців у списку та збільшити його шанси потрапити до ради.
Такі ж складні бюлетені з трафаретним «віконечком» отримають для голосування за міську чи сільську раду виборці, які мешкають у населеному пункті з кількістю виборців 10 тис. і більше.
Чи можна буде поміняти зіпсований бюлетень?
Так. Виборець має право невідкладно звернутись із письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому бюлетень, з проханням видати йому інший в обмін на неправильно заповнений. При цьому в списку виборців навпроти прізвища виборця робиться відповідна позначка, а бюлетень з помилкою невідкладно погашається, про що складається акт, щоб під час підрахунку голосів бюлетень був врахований як невикористаний. Бюлетень можна поміняти тільки один раз. Докладно про процедуру заміни зіпсованого бюлетеня можна прочитати у Виборчому кодексі ст. 248, ч. 12.
Бюлетень не буде вважатися зіпсованим, якщо виборець проголосує тільки за партію і не поставить «трафаретний» номер за кандидата. У такому разі голос виборця піде на підтримку партії в цілому.
Що треба знати про зміну виборчої адреси?
Вперше на місцевих виборах-2020 можна голосувати не за місцем реєстрації (прописки), а там де фактично проживає виборець. Позитив цієї новації в тому, що люди, які працюють далеко від місця проживання, можуть скористатися своїм виборчим правом, не витрачаючи час та гроші на дорогу. Переселенці теж отримали можливість голосувати.
Нагадуємо, що в Україні передбачена відповідальність за порушення виборчого процесу. Якщо виборець навмисно надає неправдиві дані до Державного реєстру виборців, то згідно зі ст. 158 Кримінального кодексу йому загрожує ув’язнення він від 2 до 4 років. Якщо говорити про неправдиві відомості за змовою групи осіб, термін ув’язнення становить від 7 до 10 років.
