Чим шкідливе спалювання сухої рослинності та відходів?
Алгоритм притягнення до відповідальності.
Осінню та весною особливо актуальними стають питання щодо спалювання сухої рослинності, загорянь природних територій, димового забруднення населених пунктів, яке створюють самі ж мешканці. Проблема, насправді, є актуальною протягом всього року та потребує розгляду з екологічної та юридичної точок зору.
Без повітря людина в середньому може прожити від 3 до 5 хвилин. Показники якості повітря впливають на загальний стан організму людини, рівень захворюваності дихальних шляхів, наявність алергічних реакцій. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я у світі щороку від хвороб, пов’язаних із забруднення повітря, помирає сім мільйонів людей. 9 із 10 людей дихають повітрям, що містить високий рівень забруднюючих речовин[1]. Хвороби органів дихання залишаються найбільш розповсюдженою патологією в структурі захворюваності населення України та є глобальною проблемою охорони здоров’я насамперед унаслідок їх значної поширеності серед працездатного населення, постійного прогресування, частого поєднання різних патології легень та обтяжливого впливу на супутні захворювання[2].
Під час спалювання однієї тони листя в повітря потрапляє 30 кг чадного газу. Навіть, у випадку, якщо суха рослинність має незначну вологість, температура полум’я знижується і від неповного згоряння утворюється чадний газ. Коли горять листя і трава, тільки верхня частина багаття отримує достатню кількість кисню (тобто високу температуру), тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров’я і довкілля хімічні речовини: чадний газ, оксиди азоту. Чадний газ – це небезпечна речовина, яка легко зв’язуючись з гемоглобіном крові, блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Спалення серед листя та сухої трави побутових відходів, зокрема, пластикових виробів призводить до забруднення повітря складними органічними речовинами, зокрема, поліароматичними вуглеводнями. Шкідливі речовини осідають в легенях і призводять до астми, хвороб серцево-судинної системи, раку[3].
Під час спалювання листя та сухої трави в полум’ї згоряють комахи, змії, жаби, зайці, їжаки, лисиці, куріпки та інші тварини, які не можуть втекти від вогню. Вигоряють ґрунтові мікроорганізми, які забезпечують рослини поживними речовинами та продукують верхній шар ґрунту збагачений гумусом, через що знижується родючість ґрунтів. Інколи, через необачність або недбалість, вогонь може перекинутися на степові ділянки, луки, дерева, ліс, торфовище та спричиняє пожежу, що може призвести до більш згубних наслідків як для природи, так і для людей, чиї садиби розташовані поряд.
