В Україні зібрали списки освітян, які причетні до примусового насадження російської пропаганди
В Україні зібрали списки освітян причетних до примусового насадження російської пропаганди.
Про це пише Четверта студія з посиланням на Центр перепідготовки педагогів.
Зроблено це для того, щоб їх імена стали відомі усім, щоб вони не уникнули покарання за свої злочини перед українським народом.
“Також звертаємось до всіх свідомих громадян для сприяння у виявленні колаборантів та окупантів”, – йдеться у заклику до усіх небайдужих українців.
Центр об’єднав навколо себе громадських активістів, волонтерів та патріотів України, яким болить за Україну.
Нагадаємо, раніше міністр освіти і науки України повідомляв про те, що українській владі відомі прізвища майже всіх педагогів, які пішли на співпрацю з ворогом. Кожен колаборант відповідатиме перед законом.
Додамо, росіяни намагаються знищити український народ, нашу самобутніcть та позбавити нас права на самостійний розвиток.
Частиною проголошеного російського геноциду є освітній геноцид, який здійснюється російською федерацією на всій території України, особливо – на тимчасово окупованих територіях, а подекуди навіть за кордоном, пише Освітній омбудсмен України.
На всій території України російські бомби, снаряди та ракети руйнують заклади освіти, змушують дітей, батьків і вчителів залишати рідні домівки, рятуватися від небезпеки, перериваючи освітній процес та спричиняючи важкі втрати в освіті наших дітей. Багато закладів освіти знищено та зруйновано.
Як повідомив у своєму Телеграм-каналі голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, станом на 21 травня, в Україні 1837 закладів освіти зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів та бомбардувань рашистами, з них 172 повністю зруйновані.
Навіть за кордоном серед тих учнів та їхніх батьків, які врятувалися від війни й перебувають в інших країнах та всіма силами намагаються продовжити навчання українською мовою за українськими програмами, російські школи, маскуючись під українські, здійснюють російську пропаганду, намагаються викликати у біженців почуття провини, принизити їх та знищити національну свідомість.
На тимчасово окупованих територіях освітній геноцид проявляється у забороні спілкуватися українською, навчатися за українськими освітніми програмами, вивчати історію, яка не спотворена російською пропагандою, читати українські книжки. Окупанти примушують працівників та керівників закладів освіти переходити навчати дітей за російськими стандартами та російською мовою. Іноді вчителі змушені це робити в прямому сенсі під дулом автоматів. Також є випадки, коли педагогів примушують працювати, а за роботу обіцяють привезти гуманітарні товари й можливу оплату в рублях.
Відомі випадки, коли окупанти вривалися до будинків та здійснювали допити керівників закладів освіти, вчителів, звинувачували їх у застосуванні української мови, націоналізмі, у пропаганді «неправдивої» історії, є випадки викрадення, застосування тортур.
Окупанти вилучають із навчальних програм історію України, українську мову, українську літературу, забороняють у школах будь-які згадки про Україну. Натомість у школі з’являються нові, пропагандистські предмети, такі як “История отечества”, під час яких викладається російська пропаганда. Водночас підручники з історії України, української мови та української літератури спалюються, з бібліотек вилучається українська історична та художня література. Викладання здійснюється виключно російською мовою.
Педагогів примусово відправляють на “курси підвищення кваліфікації” за російськими стандартами.
Частина педагогів, які не бажали співпрацювати з окупантами, виїхали з окупованих територій, частина працівників свідомо звільняються, щоб не співпрацювати з ворогом. Через це на тимчасово окупованих територіях утворюється брак вчителів, і до освітнього процесу окупанти намагаються залучати осіб, які не мають педагогічної освіти та досвіду.
Окупаційна влада намагається створити картинку відновлення освітнього процесу, тому під дулами автоматів заганяє у школи та садочки як дітей, так і педагогів. На деяких територіях з метою деукраїнізації окупанти навіть продовжили навчальний рік до вересня для вивчення російської мови, російської літератури та історії, щоб “підготувати” учнів до нового навчального року.
Усе це не випадкові загарбницькі дії окупанта, а цілеспрямована політика проти українського народу, яка навіть була визначена у доктрині геноциду щодо України, яку оприлюднило державне російське інформаційне агентство. У цій доктрині стверджується наступне: “Необхідно перевиховати населення шляхом впровадження цензури, репресій та подавлення проукраїнських державницьких позицій в освіті та культурі, вилучити навчальні матеріали і заборонити усі навчальні програми, які мають український зміст тощо”.
